З 1 січня селянам заборонено продавати домашнє молоко

З 1 січня 2018 року в Україні почала діяти заборона на продаж домашнього молока.

Згідно з договором про асоціацію з ЄС, переробні підприємства більше не зможуть закуповувати молоко у селян. А з 2019 року — лише у спеціалізованих фермерських господарствах. Про це повідомляє Поштівка.

З 1 січня 2018 року на полицях магазинів залишаться три сорти молока: екстра-класу, вищого і першого (молоко другого сорту – те, яке збирали у домогосподарствах). Молокозаводи не зможуть брати на переробку домашнє молоко, бо для них діє відповідна заборона.

Нагадаємо, що за оцінками Мінекономрозвитку, на внутрішньому ринку домашнє молоко займає 25%. Наразі спостерігається тенденція зниження виробництва молока по всій країні.

Обшуки в Мін’юсті: НАБУ повідомило деталі співробітництва з фіктивними компаніями

54 млн гривень, які у лютому 2016 року Мін`юст сплатив компанії ТОВ Золотий Мандарин Ойл, за декілька днів через різні фіктивні фірми були перекинуті на пов'язаних між собою осіб.

До такого висновку дійшли детективи НАБУ, про що йдеться в ухвалі Солом'янського суду Києва, повідомляє Поштівка.

Мандарин Ойл з 2009 року домагалася повернення вказаної суми за зберігання мазуту Київенерго (зокрема, мова йде про ТЕЦ №5 Києва).

Зрештою Міністерство юстиції виконало вимоги Мандарин Ойл, яка дійшла до Європейського суду з прав людини.

 У Мін'юсті наполягають, що виконували рішення ЄСПЧ. НАБУ підозрює розтрату державним відомством.

Нагадаємо, що 8 грудня у Мін'юсті повідомили, що представники НАБУ прийшли з обшуками до відомства. Вони нібито були без постанови суду, вилучили у прибиральниці ключі від кабінетів і замкнулися всередині.

У НАБУ пояснили, що обшуки були проведено у зв'язку з оперативною інформацією про знищення документів, які мають бути надані Мін'юстом у межах розслідування кримінального провадження. В результаті обшуку ця інформація підтвердилася, залишки документів вилучено.

Обшуки у Міністерстві юстиції пов'язані з розслідуванням справи про можливу розтрату 54 млн грн посадовими особами міністерства, додали у Бюро.

У Польщі набули чинності нові правила для заробітчан: що змінилось для українців

1 Січня 2018, 23:35

У Польщі запровадили нові правила працевлаштування для іноземців.

Нагадаємо, що 17 серпня було опубліковано новий законопроект про популяризацію працевлаштування та установ ринку праці, яким передбачено нові правила прийняття іноземців на сезонну роботу в Польщі, пише Поштівка.

Це означає, що з 1 січня 2018 року посилився контроль за працевлаштуванням громадян шести європейських країн, а саме Вірменії, Грузії, України, Білорусі, Молдови та Росії. Законопроект має адаптувати національне законодавство Польщі до директиви ЄС щодо умов в'їзду та проживання громадян третіх країн (не країн-членів ЄС) для працевлаштування на сезонну роботу.

Що змінюється?

З 1 січня 2018 року заяви роботодавців замінять на дозволи, що видаватимуть бюро праці. Їх видаватимуть автоматично, але завдяки реєстрації вірогідність документу буде простіше перевірити

До 1 січня громадяни шести європейських країн могли короткотерміново (максимум на шість місяців на рік) працевлаштовуватись у Польщі за спрощеною процедурою. Для цього роботодавець мав зареєструвати свій намір взяти на роботу іноземця у повітовому управлінні праці (процедура безкоштовна) та надати працівнику запрошення на роботу в Польщу.

Видача запрошення на рік – пріоритет воєводи

Такий документ був потрібний лише для виготовлення польської національної візи, що дозволяла працювати українцям у Польщі більше, аніж 180 днів на рік. З прийняттям змін до закону, усі іноземці, що приїжджатимуть до Польщі на сезонну чи короткотермінову роботу, в обов'язковому порядку матимуть отримати дозвіл на роботу.

Таких дозволів буде два типи:

• дозвіл на сезонну роботу в Польщі (дає право працювати на території Польщі протягом 9 місяців);
• дозвіл на короткотермінову роботу в Польщі (дає право працювати на території Польщі протягом 6 місяців).

Видаватиме їх староста за місцем проживання особи, яка прагне працевлаштувати на роботу іноземця.

У разі отримання дозволу, працювати в Польщі іноземці зможуть протягом 9 місяців на рік у трьох чітко окреслених сферах – садівництво, сільське господарство та туризм. Таке обмеження допоможе звузити діапазон використання дозволів на сезонну роботу.

***

У контексті цих змін Міністерство сім'ї, праці та соціальної політики оприлюднило повідомлення, в якому йдеться, що буде запроваджено новий тип дозволу на сезонну роботу. Це головним чином стосується зайнятості в сільському господарстві, садівництві та туризмі На відміну від інших дозволів, його буде видавати староста. Очікування забиратиме не 6 тижнів, а значно менше часу. І на підставі цього документу іноземець зможе виконувати сезонну роботу протягом 9 місяців у календарному році.

Варто додати, що з 1 січня усі освідчення стали платними. Наприклад, дозвіл на короткотермінову роботу в Польщі (180 днів) вартуватиме 30 злотих.

Життя Московитів

У московитів дуже багато цікавих звичаїв, які абсолютно не підпадають під розуміння і природу звичаїв слов’ян.

Основою цього дослідження є відомості, викладені виключно іноземцями, які перебували на території Московії з XV по XVII століття.

Це більше 40 пам яток історії, свідчення, записки, щоденники, описи, доповіді і т.д., які збереглись до наших днів в оригіналах чи копіях, перекладені на російську мову і розміщені на сайті бібліотеки східної літератури.

Звичайно, ми можемо звинувачувати їх в упередженості, відсутності системних знань, нерозумінні звичаїв та звичок абсолютно чужої для них держави.

Аргументом проти є і те, що вони, в одиничних випадках, але користувалися відомостями один одного, описуючи певні події, інші відомості частково переймали з чужих переказів та чуток. Не забуваємо й те, що був і значний особистий фактор, так як Московська земля не всіх приймала щиро, а часто навпаки, більшість зазнало, якщо не переслідувань, то принаймні певних труднощів, пов язаних з суворим кліматом, звичками тамтешніх людей та правителів.

Порошенко рік не підписує свій закон про повернення всіх вкладів у держбанках

Внесений президентом у грудні минулого року як невідкладний законопроект досі припадає пилом в його адміністрації.

Президент Петро Порошенко вже рік не підписує запропонований ним же й ухвалений Верховною Радою закон про 100% гарантії всіх вкладів громадян у державних банках.

Про це свідчать дані законопроекту №5553 на сайті парламенту, повідомляє "Поштівка".

Зазначеним документом держава гарантує фізособам-вкладникам держбанків відшкодування тієї частини суми вкладу, що перевищує граничний розмір відшкодування коштів за законом про гарантування вкладів.

Порошенко вніс у Раду цей проект закону 19 грудня 2016 року, визначивши його як невідкладний. Депутати ухвалили його наступного ж дня. Спікер парламенту Андрій Парубій відразу підписав документ і відправив до Адміністрації президента.

Відтоді минув уже рік, а Порошенко так і не підписав законопроект.

Сільгоспвиробництво в Україні скоротилося з початку року майже на 3%

15 Грудня 2017, 15:09

Виробництво сільськогосподарської продукції в Україні в січні-листопаді 2017 року скоротилося на 2,8% в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року.

Про це повідомляє Поштівка, із посиланням на Державну службу статистики.

За вказаний період сільгосппідприємства знизили виробництво на 4,7%, господарства населення – на 0,5%.

Виробництво продукції рослинництва в січні-листопаді впало на 3,8% в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року, тваринництва – на 0,3%.

У той же час сільгоспвиробництво в Україні в 2016 році зросло на 6,3% в порівнянні з 2015 роком.

Індекс сільськогосподарської продукції відображає відносний рівень змін загальних фізичних обсягів продукції сільського господарства, вироблених за певні періоди часу, які обрані для порівняння. Для визначення індексу сільськогосподарської продукції використовуються обсяги продукції сільського господарства в постійних цінах. За постійні ціни прийняті середні ціни 2010 року.

Нагадаємо: в 2016 році українські аграрії закупили сільгосптехніки на 5,5 млрд грн, що в 4 рази більше, ніж в 2013 році.

Ситник висунув СБУ серйозне звинувачення

Директор Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артем Ситник висловив обурення діяльністю Служби безпеки України (СБУ), яка зіпсувала усі спеціальні операції бюро.

Як повідомляє «Поштівка» із посиланням на «ТСН.Україна», за прогнозами директора НАБУ  боротьба буде продовжуватися, а успішні результати діяльності бюро СБУ привласнюватиме собі. "Мета дій СБУ – зрив спецоперації НАБУ з документування схеми у ДМСУ", – розказав Артем Ситник. Метою СБУ є зірвання спеціальних операцій НАБУ. Результат вже є: операції тимчасово припинено.

"Ми розраховували розкрити масштабну корупційну схему в ДМСУ. У країні, яка воює, не можна допускати незаконного видання паспортів громадянина України", – сказав він під час брифінгу.

Нагадаємо, у середу, 29 листопада, СБУ затримала агента Національного антикорупційного бюро (НАБУ) при спробі передачі хабара першому заступнику голови державної Міграційної служби Діні Пімаховій.

Додамо, що антикорупціонерам закидають спробу незаконного притягнення високопоставлених чиновників до кримінальної відповідальності та дискредитації, у намаганні позитивного висвітлення результатів та здобутків НАБУ по боротьбі з корупцією.